Народ!
От мене ще з пеленок мучить питання: як правильно питатися у магазині, чи у них є яйця?
Ну такі, курячі, ви знаєте.
У магазинах продають, як правило, жінки, іноді - симпатичні дівчата, ну не підійдеш же так бадьоро "Добрийдень-у-вас-є-яйця?"
Ну по-перше звідки в неї яйця? Вона ж напевно так і скаже, ще й подивиться з осудом. А може, і нахамить (якщо магазине не приватний а совковий гастроном). А молода дівчина знітиться і будеш почувати себе останньою скотиною.
А якщо питати чи є у них курячі яйця, то це вже буде зайва деталізація, бо і так зрозуміло про які йдеться, і на тебе подивляться як на дєвствєнніка.
А ще й анекдотів на ту тему багато. Ну, не багато, один. Там де "А курячі? А в магазині?" - ну ви знаєте.
От якщо купляти перепелині то зовсім інша історія - це дуже просто. Але я не купую перепелиних яєць, завжди тільки курячі.
А їм же напевно теж незручно, тим у магазині. Приходять всякі маньяки педофіли і питаються про яйця. І либляться так тупо, або й нахально. А їм же приводиться всіх відшивати, ну бо звідки яйця у модній книгарні?
Тому я завжди довго стою під магазином і приміряю інтонації, якими я казатиму цю фразу.
Якщо трошки не допрацювати, то може вийти конфуз.
Цю фразу треба промовляти бадьорим буденним голосом (він сигналізуватиме продавщиці, що у вас чисті помисли і здорова психіка), і, якщо у вас установився зоровий контакт з продавщицею, то й кліпнути невинно.
І у вас все вийде.
Ну, принаймні, я так роблю.
А як у вас то відбувається? А як то було вперше?